Опис
педагогічного досвіду
вчителя хімії
Миколаївського НВК
з проблеми:
«Активізація розумової діяльностіучнів під час закріплення вивченого та засвоєння нового матеріалу задопомогою інтерактив- ного навчання»
Федас Ірини Петрівни
Активізація розумової діяльності учнів під час закріплення вивченого тазасвоєння нового матеріалу за допомогою інтерактивного навчання.
Суть такої активізації – це швидко,точно, в значному обсязі і надовго запам’ятати вивчений матеріал.
Учитель на уроці повинен створити таку атмосферу, де б ініціатива виходила від сильних учнів. Звичайно, вона складається протягом довгого часу і є результатом тривалої і тісної співпраці між учнями та вчителем-предметником. На кожному уроці учні повинні відчувати велике бажання учителя навчити розуміти матеріал, допомогти освоїти його. А якість і міцність знань усіх учнів класу залежить від доброго засвоєння первинного матеріалу кращими учнями, які, в свою чергу підтримають вчителя і допоможуть зрозуміти тему, вивчити параграф слабшим учням.
Сьогодні до випускників середніх шкіл висуваються великі вимоги під час вступу до вищих навчальних закладів. Молоді, що закінчила школу, необхідно адаптуватися в складному сучасному світі, тому їй потрібна не стільки сума набутих знань, скільки вміння знаходити їх самостійно, щоб відчувати себе компетентними в будь-якій галузі, творчо мислити, успішно утвердитися в житті. У результаті роботи в школі я дійшла висновку, що досягти гарних успіхів у навчанні можна тільки шляхом підвищення інтересу до свого предмету.
Освоєння хімії припадає в школі на 13-16 років, коли діти перебувають у так званому «кризовому» періоді. У цей час особливо розвинене почуття самосвідомості та власної гідності. У цьому віці відбувається зміна процесів психічного розвитку, перебудова ставлення до світу і до себе, виникає потреба в самовизначенні й самовираженні. У підлітка викликає нудьгу і роздратування авторитарний натиск, наказ. Я вважаю, що в сучасній школі дуже важливий особистісний підхід, необхідно працювати з кожним у зоні його найближчого розвитку. Одним із важливих моментів на уроці для дитини є розуміння необхідності особистої зацікавленості в набутті знань, щоб учні могли відчувати свою компетентність не лише в результаті процесу навчання, але і протягом нього. Це і є умовою розвивального впливу навчання на особистість учня. Тому сучасний урок, на мою думку, має будуватися в поєднанні спеціально організованої діяльності та звичайного міжособистісного спілкування (готовність дитини до контакту, довірливість, зацікавленість), у такий спосіб через особистісний план спілкування на уроці реалізується врахування вікових, психологічних особливостей учнів: їхня готовність до розширення кола спілкування, до співпереживання проблем дорослих, прагнення до самоствердження
Найбільш поширеним методом навчання хімії в школі, незважаючи на експериментальний характер цієї науки, є усний виклад нового матеріалу вчителем. Останнім часом багато вчителів і методистів працюють над питанням активізації розумової діяльності учнів під час вивчення нового матеріалу. Прийоми активізації досить різноманітні, але в основі всіх їх перебуває збудження розумової діяльності учнів.
Для активізації розумової діяльності учнів на уроці необхідно використати їхній життєвий досвід. Іноді вчитель цього не враховує — говорить багато й докладно про добре знайомій речі. У таких випадках учням стає нецікаво слухати вчителя. Коли учні знають, то вони хочуть розповісти, а не слухати, і їм слід надавати можливість висловлюватися.
Увага учнів— один із факторів, від яких залежить успіх уроку. Відомо, що увага в дорослих учнів більш зосереджена, ніж у дітей, однак вона залежить не лише від віку, але й від інших обставин (інтересу до досліджуваних тем, складу характеру учня). Тому мені як учителеві часто доводиться замислюватися над питаннями активізації уваги на уроках.Активізувати увагу класу і підтримувати її на всіх етапах навчального процесу, змусити учнів слухати вчителя і своїх товаришів, серйозно спостерігати, вдумливо сприймати матеріал — надзвичайно важливе і складне завдання.
Роботу активізації особистісного потенціалу школярів здійснюю за допомогою різних типів уроків: уроки-лекції, уроки-семінари, практичні роботи, інтегровані уроки, де різниця між цими формами занять полягає у відмінності організації вивчення учнями програмового матеріалу, а мета одна – навчити розуміти предмет. Різні форми роботи на уроках допомагають вчителю створювати умови для активізації роботи учнів на уроках. Вони повністю відповідають вимогам інтелектуального розвитку учнів, а також створюють базу для розв’язання виховних завдань.
Наприклад, практикую створювати в кожному класі так звані групи сильних учнів. Адже неодноразове повторення навчального матеріалу сильними учнями в різних формах створює умови для засвоєння знань всіма учнями, незалежно від їх здібностей.
Активізації розумової діяльності учнів сприяє виконання вимог до усного викладу вчителя.
1. Чітка постановка цілей і завдань перед учнями. Зрозумілість і чіткість цілей і конкретність завдань мобілізують увагу учнів, а увага активізує мислення.
2. Послідовність, логічна цілісність викладу.
3. Емоційність викладу. Емоції мають не лише виховне значення, але й виконують дидактичні функції.
4. Проблемність викладу, тобто постановка питань і завдань у процесі викладу, висунення гіпотез і розв'язання їх через аналіз протилежностей.
Велике значення надаю характеру словесного пояснення нового матеріалу. Мова вчителя має бути науковою за своїм змістом, простою, чіткою, але й образною, барвистою, із застосуванням порівнянь, метафор, епітетів.
Для мобілізації уваги учнів значну роль відіграє пояснення теми уроку. А її можна повідомити по-різному. Оголосити стисло лише назву, наприклад «Солі амонію», або дати більш докладну характеристику: «Сьогодні ми повинні вивчити властивості солей амонію, довідатися, чим ці солі відрізняються від інших, яке вони мають значення в народному господарстві». Я намагаюся пояснювати за другим варіантом, тому що він змушує учнів уважно поставитися до завдання.
Одним із важливих завдань навчання й підготовки учнів до активного сприйняття нового матеріалу є пояснення значення знань з хімії в практичному житті людини. Наприклад, розпочинаючи вивченнятеми «Сульфатна кислота», я так визначаю її значення в житті людини:
«... Не дуже часто нам доводиться мати справу безпосередньо із сульфатною кислотою, може здатися, що вона не така вже й потрібна. Однак важко знайти інший продукт, що був би таким необхідним, як сульфатна кислота.
Для чого ж вона потрібна? Предметами першої необхідності для нас є хліб, овочі, крупа. Одержати їх у достатній кількості можна в разі гарного врожаю, а його забезпечує насамперед правильне і своєчасне внесення добрив. На виготовлення добрив витрачається близько половини всієї сульфатної кислоти, яку одержують на хімічних заводах».
Значення експерименту в активізації навчального процесу
Крім іншого, необхідно враховувати той факт, що хімія є одним з кількох шкільних предметів, на якому учні можуть і повинні засвоювати матеріал, не тільки слухаючи й читаючи матеріал, скільки здійснюючи своїми руками певні дії, а також спостерігаючи за діями викладача. Під вищесказаним я, звичайно, маю на увазі практичні досліди. Хімічний дослід, особливо якщо він яскравий, цікавий або прив'язаний до практичного життя, здатний по-справжньому захопити учня досліджуваним предметом. Під час демонстрації дослідів або проведення їх самими учнями активізуються всі канали надходження інформації (візуальний, слуховий, дотикальний). Особливо важливе проведення дослідів на початкових етапах вивчення хімії.
Дітям, нехай і досить дорослим дітям, через психологічні особливості завжди цікавіше подивитися, ніж послухати, спробувати зробити щось самим, ніж записувати під диктовку терміни й поняття. Важко контролювати увагу учнів, стоячи до них спиною біля дошки, записуючи формули та правила. Набагато легше робити це, проводячи разом з ними хімічний експеримент або дослід. Учень стає не пасивним слухачем, дивлячись на якого, не розумієш, засвоює він матеріал чи просто мрійливо дивиться у вікно, але й активним учасником уроку, експеримент зацікавить будь-якого учня і барвистість хімічного дослідувідкладеться в пам'яті в усіх присутніх на уроці учнів, а певний мінімумзнань одержать як і ті, хто вкрай рідко відкриває підручник, так і учні, щозаймаються постійно.
Отже, інтерес виступає потужним стимулом активності людини , під впливом якого активність роботи школярів на уроках відбувається інтенсивно, а діяльність стає привабливою і продуктивною.
Велику увагу приділяю самостійній роботі учнів з використанням диференційованих завдань. Самостійну роботу з підручником також організовую у відповідності з пізнавальними можливостями кожного учня.
Багато уваги приділяється тепер використанню ІКТ при виконанні домашнього завдання і на уроках. Наприклад, пропоную учням старших класів при вивченні теми «Метали» знайти і застосувати цікаву інформацію про різні метали і їх сплави. Таку роботу оцінюю в залежності від якості та кількості матеріалу на бали достатнього і високого рівня.
Підбиваючи підсумок вищесказаному, хочу насамперед відзначити, що не слід боятися й соромитися вчитися самим. Не слід боятися вчитися доброзичливості й відкритості: вони ще нікому не нашкодили. Насправді прикладів, здатних активізувати розумову діяльність учнів, можна навести ще дуже й дуже багато.
Немає коментарів:
Дописати коментар